«Ми – творці життя – батьки і діти, невмирущий, мужній родовід…»
«Рід», а від нього - «родина»! «Родина», а від неї - народ! А «народ» - це, безперечно, Україна і всі ми – її діти. Старі, молоді, зовсім юні й ті, хто тільки спинається на ноги – всі! Коли ми говоримо: «Мій рід, моя родина», то у кожного в душі народжується щось таке тепле, ніжне, таке рідне і близьке. Бо ж це найрідніші люди: тато, мама, бабуся і дідусь, брати та сестри. Це – рідна домівка: просторий двір, квітучий сад, криниця з чистим джерелом. Це – тихі пісенні вечори і сонячні росяні ранки. Це – вишиванки, це – казки і легенди, мудре народне слово. З усього цього зіткане наше життя, ми – галузка, гілочка великого родового дерева.
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.
Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності та піклування. Саме батьки навчають дітей звичаїв, обрядів, традицій своєї сім’ї, свого роду, що передаються з покоління в покоління.
«Ми – творці життя – батьки і діти, невмирущий, мужній родовід…» - тема родинного свята, яке 18 травня провели учні 10-А класу (класний керівник Михалевич Г.І.). З теплими словами любові і шани до своїх батьків зверталися десятикласники. Ніжні пісні про маму і родину, вірші, сценки, конкурси і жарти, астрологічні тлумачення імен своїх мам – це все було для найрідніших – для батьків.